Вигадка, -ки, ж. 1) Выдумка. Пішла голота на вигадки. 2) Выдумка, капризъ, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. Ум. ви́гадочка. А за молодого віку, славлють, вигадочки були чималі і в неї.
Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір.
Задина́ти, -наю, -єш, сов. в. задни́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає.
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Оченята продирать дитині, щоб було зірке.
Освітний, -а, -е. = освічений.
Полуночний, полуношний, -а, -е. Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села.
Сивоволосий, -а, -е. Сѣдоволосый. І сивоволосий підняв руки калічені до святого Бога.
Слічка, -ки, ж. = стьожка.
