Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Ведмедюк, -ка, м. 1) = ведмедчук. 2) = ведмедик 2.
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Витіяти Cм. витівати.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. АД. І. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. І. 127.
П'яльці и п'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Укладати, -даю, -єш, сов. в. укласти, укладу, -деш, гл. 1) Вкладывать, вложить. Уклав Бог душу як у пня. Ном. №2915. Стоїть же та труна двадцять год чотирі, двадцять год чотирі, та й заговорила: «Або що вкладіте, або розберіте!» Лис. VI. № 13. 2) Возлагать, возложить. Терновий вінок на голову вкладають. Шух. І. 40. 3) Закладывать, заложить, занимать, занять мѣсто положеннымъ. Було хлібами столи й лавки так і вкладу. Г. Барв. 242. 4) Укладывать, уложить. Уклав дитину спати. 5) Только сов. в. уложить, убить. З лихими, — коли їх не вкладеш, то вони тебе вложать. Мир. ХРВ. 84. Трьох (жовнірів) уклав, а двоє втекло. Стор. 6) Съѣдать, съѣсть. Уклав вареників з півсотні. Алв. 45. укласти ціну. Назначить цѣну. Наїхали купці із Варшави, вороному коню ціну вклали, ой уклали, вклали ше й зложили на двадцять червонців, на чотирі. Уманск. у.
Холоднісінький, -а, -е. Холоднехонькій, совершенно холодный. Рученьки мої холоднісінькі! МВ. ІІ. 50.
Цимбали, -бал, ж. мн. 1) Цымбалы. Шевч. 137. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989. 2) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. цимбалики.