Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облечи

Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛЕЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛЕЧИ"
Знадобитися Cм. знадоблятися.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Неласка, -ки, ж. Немилость, неблаговоленіе. Желех.
Облячи, -ля́жу, -жеш, гл. = облягти. Желех.
Отягтися, -гнуся, -нешся, гл. Подкормиться, потолстѣть. (Худі коні) отяглись, узяли тіло, стали коні хоч куди. Мнж. 22. Кабан в сажу уже трохи отягся. Павлогр. у. Cм. отягатися.
Поросплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Расплакаться (о многихъ).
Ссати, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.
Ущудити, -лю, -лиш, гл. Прижать; сжать.  
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Чке-чке-чкоу! меж. Зовъ свиней. Радомысл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛЕЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.