Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Гачура, -ри, ж. Трехлѣтняя кобыла, не имѣвшая лошатъ. Вх. Лем. 402. Ум. гачурка. Вх. Уг. 232.
Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
Майку́т, майкутник, -ка, м. Лѣвша. Желех.
Настачати, -ча́ю, -єш, сов. в. настачити, -чу, -чиш, гл. Припасать, припасти, приготовлять, приготовить, доставлять, доставить вдоволь. Усе то настачили... ніженські міщане. К. ЧР. 258. По десять разів на день їси і хліба тобі не настачиш! Не настачуть мої руки на трьох дітей і на його. Г. Барв. 284.Чого чорт плаче? — Що панам людей не настаче. Ном. № 1141.
Обірок, -рку, м. Бракъ, что-нибудь негодное.
Оро́д, -ду, м. = горо́д. Ум. орідець, ородечок. Грин. III. 104. Ой ходжу ж бо я, да блуджу ж бо я коло ородечка, коло зеленого. Грин. III. 104.
Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл. 1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Чуб. V. 915. Уже тепер годі за вас підставляти шию. МВ. І. 138. 2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить. Г. Барв. 137.
Проспівати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик. Рудч. Ск. II. 4. 2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.
Укотити, -ся. Cм. укочувати, -ся.