Вилані, -нів, м. мн. Вилы желѣзныя для навоза.
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала.
Зт.. Cм. ст..
Каламут, -та и -ту, м.
1) = баламут.
2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Кріпкенький, -а, -е. = кріпенький. Коник він кріпкенький.
Ніжи сз. = ніж. Воліла би-сь в мене той ніж вгородити, ніжи-сь мала то до мене слово вимовити.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. Утя сторожка птиця. Птиця, бач, дуже сторожка. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув.
Цикавка, -ки, ж. = сикавка.