Вальбійка, -ки, ж. Корыто. Пайцата жрут з вальбійки.
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Вітруватий, -а, -е. О деревѣ: съ трещинами въ корѣ, проникающими до древесины.
Го́спідь, го́спода, м. = Господь. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені.
Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. 2) Нищенскій.
Заса́дчик и заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Піп у дзвін, а чорт в калатайло.
Попросити, -шу́, -сиш, гл. Попросить. Просили батько й мати, просила й родина, нехай його ще попросить лихая година.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Хрестик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. 3) мн. Вышиванье крестиками. 4) мн. Раст. Trifolium repens L.
