Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ножака

Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою. Ном. № 505.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОЖАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОЖАКА"
Мета́л, -лу, м. Металлъ. Дещо. К. Бай. 153. Ком. II. 65.
Міро́шницький, -а, -е. Относящійся къ мельнику. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. № 3114.
Мо́чний, -а, -е. = мочливий. Мочная весна була. Сосниц. у.
На́мерз, -зу, м. Иней, ледяныя сосульки. Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз. Радом. у.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Плоднистий, -а, -е. = плодливий. Вх. Лем. 450.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Слав'янщина, -ни, ж. Славянская земля. К. (О. 1861. III. 6). Всі земляки наші і вся Слав'янщина. Шевч. (О. 1862. III. 6).
Сутеніти, -ніє, гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. Н. Вол. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОЖАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.