Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Досиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. досо́хнути и досхну́ти, досо́хти, -со́хну, -неш и -схну́, -не́ш, гл. Досыхать, досохнуть. Хліб уже досихає. Васильк. у. Викинь сорочки на тин, нехай досохнуть. Харьк. у.
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Згу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. згукну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликаться, перекликнуться. Ходять по лісу та згукуються, бо погубились. Лебед. у.
Ліпчи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Липнуть. Ліпчиться тістечко, ліпчиться, не дається у руки вхватиться. Грин. III. 472.
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Скумасно нар. Страшно. Черн. у.
Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Тління, -ня, с. Тлѣніе. К. МХ. 44.