Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
За́новать, -ті, ж. Раст. Sotus corniculatus. Шух. І. 21.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Ком. II. 40. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. Мнж. 4 6.