Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. ІІ. 17.
Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Напосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. напосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Насѣдать, насѣсть, налегать, налечь, настаивать, настоять. Тоді б ми з москалем так на злочестиві костьоли напосіли, як ляхи на наші благочестиві церкви. К. ЦН. 276. Я таки на нього напосяду, то він оддасть. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Переволочувати, -чую, -єш, сов. в. переволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать во второй разъ, перебороновать. Як жито зійде, вони тоді його переволочуть... А жито од цього вже не буде таке. Грин. І. 99.
Перепалати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Перестать пылать. 2) = опалати. Черниг. у.
Посолодити, -джу, -диш, гл. Подсластить. Випили вони чай, а хазяйка так дякує купцеві, так дякує: хоч у душі, каже, посолодило. Грин. І. 114.
Привечерітися, -ріється, гл. безл. Смеркнуться. Вх. Уг. 203.
Сіножаття, -тя, с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Циркати, -каю, -єш, гл. Доя, выжимать струю молока. Харьк.