Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нецнота

Нецнота, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті. Ном. № 4447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 561.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЦНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЦНОТА"
Вечірки, -рок, ж. мн. = вечерниці. У діда дочка і в баби дочка. Так вони ходили на вечірки. Рудч. Ск. II. 51. Грин. II. 174. ІІІ. 275.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. І. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность. Камен. у.
Понависати, -са́ю, -єш, гл. 1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало. Зміев. у. 2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Чуб. V. 752. Cм. позависати.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Шваба, -би, ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?... Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився. К. ЦН. 528.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЦНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.