Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Гамза, -зи, ж. Казна. У його багацько гамзи. Аф. 354. Cм. кабза.
Паламарка, -ки, ж. Жена пономаря. Скажу Гальці й титарівні, скажу й паламарці. Чуб. III. 179.
Повистарювати, -рюємо, -єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міусск. окр.
Поросхлюпувати, -пую, -єш, гл. Расплескать (во множествѣ). Поросхлюпували діти воду.
Селитьба, -би, ж. Усадьба. У неї була і хата славна, і селитьба. МВ. ІІ. 19.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Т'алеж, сз. = алеж. Хоч правду женуть люде, т'алеж правда завше буде. Шейк.
Тоня, -ні, ж. 1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу. Браун. 43. 2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто. Шейк.
Утоді нар. = тоді. Як єсь втоді співала, кед єсь сина колисала. Гол. І. 172.