Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався. Кв. І. 138.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью. Желех.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?» Рудч. Ск. II. 174.
Кукукати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кукукнути, -кну, -неш, гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть. Вх. Зн. 34.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі. Рудч. Ск. І. 109.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Розгорнути, -ся. Cм. розгортати, -ся.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Грин. II. 14 2. Cм. тирло.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла. Гол. І. 361.  
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.