Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Десятко́вий, -а, -е. Десятичный.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза.
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика.
Пирга, -ги, ж. Собака-дворняшка.
Тошно нар. Тошно, тяжело, тягостно. І добре мені, і тошно мені, аж прихилюся я до вишні. Да не хилися, сосно, бо й так мені тошно.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю.
Шкадрон, -на, м. Эскадронъ. Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон.