Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить.
Голя́р, -ра́, м. = Голій.
Гумористи́чний, -а, -е. Юмористическій. Швидко почулася і українська мова, навіть між поляками, в гумористичних оповіданнях.
Зако́шувати, -шую, -єш, сов. в. закоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. 1) Начинать, начать косить. 2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. 3) Зарабатывать, заработать косьбою.
Коць, -ця, м.
1) Коверъ. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем.
Позастругувати, -гую, -єш, гл. Застрогать (во множествѣ).
Скорботно нар. Скорбно, печально. Ум. скорботне́нько.
Убезпе́ка, -ки, ж. Обезпеченіе отъ опасности, безопасность.
Убезпечатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убезпечитися, -чуся, -чишся, гл. Довѣряться, довѣриться, положиться на что. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру.