Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже.
2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять.
3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.
4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький.
Грошеня́та, -ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Заробив убогий брат десь грошенят.
Їжа, -жі, ж. Ѣда.
Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Все бери, а мене лиши. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою!
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Обморок, -ку, м. — бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1.
Попасання, -ня, с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання.
Пошкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати.
Прогоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.
