Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе.
Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять.
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба.
Заки́слити Cм. закислювати.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали.
Переставати, -таю́, -єш, сов. в. перестати, -стану, -неш, гл. 1) Переставать, перестать. Коли ж за тобою плакать перестану. Перестала дівчинонька вірненько любити. — у чому. Останавливаться, остановиться на чемъ, перестать, дойдя до чего. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі церкви заорандовали. — чого. Оставлять, оставить что дѣлать. Коли вже ви перестанете того свисту? 2) Только несов. в.? Переходить, перебѣгать звѣря, становиться на дорогѣ. Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його переставати.
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися.
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій.
