Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висмоктати Cм. висмоктувати.
Відходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє. 2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки. 3) Вылѣчить. К. ЧР. 207. Вона тобі відходить твою слабість. Чуб. Яка вродила, та й одходила. Мил. 34.
Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь. Угор.
Залінува́тися, -ну́́юся, -єшся, гл. Залѣниться.
Заохо́чування, -ня, с. Поощреніе, привлечете къ какому-либо дѣлу. Желех.
Мазґли́вий, -а, -е. Плаксивый. Вх. Лем. 433.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Нагру́бка, -ки, ж. Нападки, поклепъ. То нагрубка була на мене та й годі, а я зовсім не брав. Новомоск. у.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.