Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть.
Вічно нар.
1) Вѣчно.
2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя.
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего.
Непритомний, -а, -е. Бессознательный, безпамятный. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній.
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю.
Путрити, -рю, -риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те!
Розбалакувати, -кую, -єш, гл.
1) Разговаривать.
2) — кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку.
