Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзя́бра, -бер, мн. = Зябра. Угор.
Забіснува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Забѣсноваться. Та він деколи як забіснується, то всіх з хати порозганя. Харьк.
Кабелка 2 Cм. кабалка.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Котл. Ен. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. Ном. № 2650. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. Щог. Вор. 86. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала. Шух. І. 235, 238.
Надісла́ти Cм. надсилати.
Поперестеляти, -ля́ю, -єш, гл. = поперестилати.
Спаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить. Чуб. V. 1128.
Стрихулець, -льця, м. 1) Гладилка, палочка для выравниванія кожи. Вх. Зн. 67. 2) Палочка для выравниванія зерна въ мѣркѣ.
Упхнути Cм. упихати.
Шабатурка, -ки, ж. Переплетъ. Під пахвою «алеф — бет» в новій шабатурці. Рудан. І. 61.