Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наревти

Наревти́, -реву, -веш, гл. Наревѣть. А нам про се пороги наші инші надії й міркування наревли. К. ПС. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЕВТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЕВТИ"
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Згово́рини, -рин, ж. мн. = змовини 2. КС. 1883. II. 309.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. МВ. Молоде колосся з жита зриваю. Г. Барв. 353.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав. Ном.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Позавистувати, -тую, -єш, гл.на що = позавидувати. Позавистував на пшениченьку. Гол. II. 86.  
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Шлярка, -ки, ж. Оборка. Подольск. г.; Гол. Од. 20; Св. Л. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРЕВТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.