Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують. Сим. 191.
Гайдамашок, -шка, м. Ум. отъ гайдамака. Желех. Грин. ІІІ. 601.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий. Вх. Лем. 428.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Поглянутися, -нуся, -нешся, гл. = поглянути. Поглянутися в кватирочку — старіш же близенько. Лукаш. 126. Поглянешся в кватирочку — повно ляхів в місті. Лукаш. 109.
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ком. II. 48. Ум. цеглинка, цегли́ночка. Шевч. 310.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест. Чуб. І. 109. 2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала. МВ. ІІ. 204. 3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає. О. 1861. XI. 44. 4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?» Мил. М. 5. 5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Шевч. 155. Прогуляє; кажуть, черкає добре. Мир. Пов. II. 44. 6) = черчати. Вх. Лем. 482.