Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Анн. 132. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець. Мкр. Г. І. 69.
Зали́шній, -я, -є. Излишній. Зміев. у. Випило залишив, нехай оддише. Ном. № 11650. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє. Кв. II. 12.
Запада́ти, -до́ю, -єш, сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. Мет. 98. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. МВ. (О. 1862. III. 48). 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. Ном. № 11550. 3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. Ном. № 1841. 4) О солнцѣ: заходить зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. МВ. (КС. 1902. X. 143). 5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза ти в могилу мою западає. Мог. 151.в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. О. 1862. V. 84.в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав. Кв. І. 17.
Нецнота, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті. Ном. № 4447.
Обгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. обгребти, -бу, -бе́ш, гл. Огребать, огресть.
Одд.. Cм. отъ віддавання до віддячливий.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл. 1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав. Ном. № 8742. 2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги. О. 1861. V. 76.
Сімня, -ня, с. = сім'я. Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє. Ном. № 472.
Шипшина, -ни, ж. Шиповникъ. Вх. Пч. І. 12. Не для тебе, Василечку, шипшину садила. Чуб. V. 99. Ум. шипши́нонька, шипши́ночка. Поколеш білі ніжки та й на шипшиночку. Чуб. V. 105.