Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Злида́рь, -ря́, ж. Бѣднякъ. Бор. 35. Має своє поле, худоду таку, а по людях робить поденно, мов який злидарь. Г. Барв. 186. Злиденні злидарі. К. ПС. 13. Ум. злидарик. Ув. злидарюка. Аф. 455.
Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Наванта́жувати, -жую, -єш, сов. в. наванта́жити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному. К. (Хата. 65).
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости. Ном.
Поготувати, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).  
Сережечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
Таляр, -ра, м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Гаццук, Укр. аб., 101. Заплатила.... біленькими талярами. Гол. І. 3. У туркені у кишені таляри, дукати. Шевч. Три таляри пропила іще й п'яна не була. Грин. III. 327. 2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 18. Ум. талярик, таляричок, таляро́к, таляронько, таляро́чок. Грин. III. 261.
Хлопнути, -ну, -неш, гл. Выпить залпомъ, выпить. Хлопнула чарку за одним махом до дна. Левиц. Пов. 211. Купила горілки.... сама напилась і кучеру дала, і він хлопнув добре. Чуб. II. 30.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.