Бобковець, -вця, м. Раст. Лавръ.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!...
Забербе́рити, -рю, -риш, гл. Обмочить.
Защити́ти Cм. защищати.
Курявиця, -ці, ж. = курява.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Пороскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и роскласти, но во множествѣ.
Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Фарагон, -на, м. Фараонъ. Употребл. какъ бранное слово. Ти фарисею! ти фарагоне!
Хвук, -ка, м.
1) = фук. Хвук на хвук як піде, то забачиш, що з того нічого не буде.
2) Веретено. Дівки, беріть в руки хвуки (веретена), завтра Великдень.