Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).
Бісурманець, -нця, м. = бісурман. На розсвіті, на за-ранці, іще спали бісурманці. Пѣсня.
Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Ми́лини, -лин, ж. мн. Мыльная вода, остающаяся послѣ стирки. У милинах виперу катанку. Н. Вол. у.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Тушкування, -ня, с. 1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Окутываніе. Шейк.
Цупитися, -плюся, -пишся, гл. Тянуться, тащиться. Коняка.... цупиться у мене ззаду. Рудч. Ск. II. 177.
Шерітвас, -са и -су, м. Чанъ.