Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Захарла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Зажилить, взять на время и не отдать. Ном. № 11699.
Знахоровитий и знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Ном. № 4849. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Ном. № 3022. Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ном. № 3434. Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто. Чуб. V. 692.
Помахати, -ха́ю, -єш, гл. 1) = помахувати. Ой де моя миленькая похожає, да шитими рукавами помахає. Чуб. III. 190. 2) Cм. помахувати.
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Рандарство, -ва, с. = орандарство. К. Досв. 167.
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Ряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собираться, трогаться. Свати вже ряхались додому. Канев. у. Я вже й ряхатися не буду. Лубен. у.
Суточки, -чо́к, м. Ум. отъ сутки.
Удержувати, -жую, -єш, сов. в. удержати, -жу, -жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233.