Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Хто тебе наділив конем і бронею? Вивели йому коня в броні. до броні! Къ оружію!
Же́жель, -ля, м. Мѣсто, открытое для вѣтра. І сів же на жежелі.
Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Коштовний, -а, -е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував.
2) Драгоцѣнный.
Негарно нар. Нехорошо; некрасиво.
Підозренний, -а, -е. Заподозрѣнный, подозрительный, вызывающій подозрѣніе. Се вже я чув у самому городі Острозі від людей статечних, мовляв, віри годних і не підозренних.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається.
Хахольки и хахульки, -льок, ж. мн. Закоулки. По-за хахольками тинятися. Ховається по-за хахульками.
Шаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів.
