Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Арешта́нтка, -ки, ж. Арестантка. Желех.
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Зашмо́ргуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. зашморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затягиваться, затянуться (о петлѣ и пр.).
Льох, -ху, м. 1) Погребъ, подвалъ. Стор. МПр. 72. Льох був серед двору. Грин. II. 155. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Котл. Н. П. 356. Піди до льоху, до корови, та швидче! Шевч. 132. 2) Яма, пещера; подземелье. Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Котл. Ен. І. 25. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху. Шевч. 189.
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання. Єв. Л. II. 34.
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий. ЗОЮР. II. 30.
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Стромота, -ти, ж. = соромота. Танець не робота: хто не вміє, то стромота. Ном. № 12476.