Вивадити, -джу, -диш, гл. Выпречь. Мусів коні вивадити.
Вилежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. вилежатися, -жуся, -жишся, гл. Вылеживаться, вылежаться, пролежать достаточное время. Виспався, та не вилежався.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була.
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Полотняний, -а, -е. = полотенний. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах.
Поренчата, -чат, с. Перила.
Пупенак, -ка, м. Родъ птицы.
Роздавання, -ня, с. Раздача.
Урльоп, -пу, м. Отпускъ. Жовнір траву косить, пана капитана на урльоп ся просить.
