Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Людожерний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Людожерне панство завдавало (людям) неронівські інквізіційні муки. Почули свіжу кров сі людожерні птиці. Гучить з гармат стреляння людожерне.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити.
Попихачний, -а, -е. Употребляющійся для толканія. О, як би любо їм було тепер допхатись до берега, коли б у бідолах було в запасі про случай на кризі біля хати яке попихачне знаряддє, чи весло.
Процент, -ту, м. Процентъ. Ніхто не прийде править проценту.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Споюватися, -воююся, -єшся, сов. в. споїтися, споюся, -їшся, гл. Быть сплачиваему, сплоченному, пригнанному.
Удобарити, -рю, -риш, гл. Понять.
Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись.