Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назнати

Назна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнать о существованіи въ данномъ мѣстѣ, открыть. Я назнав зайчицю з зайченятами. Мнж. 30. Десь назнала лисиця у лісі пастку. Рудч. Ск. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАТИ"
Гріхо́вно нар. Грѣховно, грѣшно. К. МХ. 18.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
За́гортка, -ки, ж. = загортина. Угор. Вх. Зн. 18.
Заплю́скати, -каю, -єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Негайно нар. Немедленно, спѣшно, экстренно. Негайно приведіть посли до мене. К. Бай. 18.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.  
Цькування, -ня, с. Травля собаками.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.