Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Рудч. Ск. І. 170. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. ІІІ. 99. Гуркали дверима. Левиц. Пов. 167. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. Шух. І. 193. 3) Ворковать. Голуб гуркати. Вх. Лем. 406.

Капнути Cм. капати.

Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Греб. 368. Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. Житом. у. 3) Дѣтск. Нѣтъ. О. 1861. VIII. 8. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко! Котл. Ен. III. 69.

Оскомистий, -а, -е. Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.

Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять. Гол. І. 304.

Притужити 2, -жу, -жиш, гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.

Рознюхувати, -хую, -єш, сов. в. розню́кати, -хаю, -єш, гл. 1) Разнюхивать, разнюхать. 2) Разгадывать, разгадать, узнавать, узнать. Як я його рознюхав, так він, бачу, ка-зна який чоловік. Полт. г.

Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.

Соха, -хи, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки, на которыхъ уставляется печь и пр. Вас. 196. Шух. І. 109, 237. Также каждый изъ четырехъ столбовъ по угламъ хаты. Kolb. І. 55, 59. Оце хата! дві сохи та соломи трохи. Ном. № 1500. Ой піч стоїть на сохах. МУЕ. III. 85. 2) Ножка терлиці въ видѣ развилины. Шух. І. 147. 3) Соха. Чуб. II. 83. І соха в землі, і воли в ярмі. Чуб. V. 1118. 4) Мѣра пахотной земли въ двѣ пятыхъ части десятины (потому что для вспашки одной десятины необходимо 2 1/2 дня работы одной сохой). Черниг. г. Ум. сішка, сошечка.

Чудуватися, -дуюся, -єшся, гл. = чудувати. Чудуються, дивуються жиди бородаті. Рудан. І. 37. Лани ся чудували, скільки має грошей. Гол. І. 162. Стали чудуватися з неї не помалу. МВ. (О. 1862. І. 99).