Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величність, -ности ж, 1) Значеніе, значительность, достоинство. Козаки у хлібі кохаються, ото як зійдуться, то й пита один одного: а скілько у тебе хліба, бо він у чому иншому величности не покладає. Могил. у. 2) Величественность.
Доси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. досини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Досинивать, досинить.
Кошечий, -а, -е. = котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. Ном. № 8747. коше́ча м'я́та. Раст. а) = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 124. б) Nepeta Catartica L. ЗЮЗО. І. 129.
Ло́вка, -ки, ж. Добыча. Ловив вовк ловку, поки й сам піймавсь. Ном. № 4093.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Грин. III. 679. Нехай мене той забачить, що в полі маячить. Чуб.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр.
Половниця, -ці, ж. 1) = полуниця. 2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. О. 1862. VII. 36. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька. Чуб. V. 380.
Ушнипитися, -плюся, -пишся, гл. Привязнуть къ кому, взяться за кого. Мнж. 193.