Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Ли́марство, -ва, с. Шорное ремесло.
Нізіне и нізіне у стріть. Роды гуцульской вышивки. Шух. І. 157 — 159.
Обхудний, -а, -е. Довольно худой, довольно тощій. Обхудні воли. Вх. Лем. 441.
Одружуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. ЗОЮР. І. 70. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок. Ном.
Паликопа, -пи, м. День св. Пантелеймона (27 іюля). Маркев. 17.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Терлиця, -ці, ж. 1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Гол. Од. 35. Грин. III. 651. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Шух. I. 147. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Мир. ХРВ. 125. Ум. терличка.