Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Вищирив зуби, як печене порося.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла.
Кишечка, -ки, ж. Ум. отъ кишка.
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять.
Способити, -блю, -биш, гл. — кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.
Увергати, -гаю, -єш, гл. Вбрасывать.
