Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наблягузкати

Наблягу́зкати, -каю, -єш, гл. Наболтать пошлостей, вздору; наврать чепухи, напустословить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБЛЯГУЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБЛЯГУЗКАТИ"
Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла. Черк. у.
Кишечка, -ки, ж. Ум. отъ кишка.  
Мизи́нець, -нця, м. 1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19. 2) Самый младшій ребенокъ. Ум. мизи́нчик.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули. Драг. 52.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. Посл.
Способити, -блю, -биш, гл.кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника. Пирят. у.
Увергати, -гаю, -єш, гл. Вбрасывать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБЛЯГУЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.