Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мнятка

Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МНЯТКА"
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Кудівка, -ки, ж. = куделя. Ой стояла у портах новая кудівка. Гол. IV. 495.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється. Ном. № 6402.
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Камен. у.
Натягти, -ся. Cм. натягати, -ся.
Одноцальний, -а, -е. Въ одинъ дюймъ. одноцальна дошка.
Чітура, -ри, ж. Жестянка. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МНЯТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.