Диво́ви́жний, -а, -е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали.
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив.
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Настати Cм. наставати.
Переказ, -зу, м. Пересказъ; передача на словахъ.
2) Преданіе. Забула історичні перекази. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію).
Підпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. До мене був підпарований, що і гомінка така, і лице було таке, однакове, як у мене.
Постишуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Утихнуть, успокоиться (о многихъ). Крик був такий, а тепер постишувалися.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Тьопати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать (по грязи).
2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.