Бзік, -ка, м. = бузина.
Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Кухарський, -а, -е. Поварской.
Лушня́, -ні, ж. Кривой кусокъ дерева, верхнимъ концемъ упирающійся въ верхнюю связь телѣги, а нижнимъ надѣвающійся на ось, чѣмъ поддерживается полудрабок. Cм. лучня.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный.
Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив.
Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила.
Тирлич, -чу, м. = терлич. Коли б не тирлич, був би я твій панич.