Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Зімняк, -ка, м. Зимняя дорога. Черк. у.
Комиза, -зи, ж. 1) = комиз. 2) Капризный, привередливый человѣкъ.
Креп, -пу, м. Мощь, крѣпость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він. Екатер. у.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Шевч. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. О. 1861. III. Г. Арт. 81. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Ном. № 12205. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125.
Надколо́ти Cм. надколювати.
Сакалаш, -ша, м. Игра съ огнемъ въ ночь Воскресенія Христова. Угор.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
Фуркання, -ня, с. 1) Звукъ, издаваемый фуркалом. Шейк. 2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.