Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Визубень, -бня, м. Зазубрина. Рк. Левиц.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Відслуговувати, -вую, -єш, сов. в. відслугувати, -гую, -єш, гл. Отслуживать, отслужить, отрабатывать, отработать.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44. Померші діти, недоноски, що мати звергла. Г. Барв. 350.
Клюпач, -ча́, м. Рычагъ, на которомъ ходитъ въ ножной ступѣ боекъ. Шух. I. 161.
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Спичасто нар. Остроконечно.
Схилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. схили́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Склоняться. склониться, наклоняться, наклониться. Зацвіла твоя червона калина, схилилися калинові віти. Мет. 271. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем. Єв. І. VIII. 6. 2) Склоняться, склониться другъ къ другу. Ісхиляються в дуброві верхи із верхами. Е. Досв. 99. 3) Склоняться, склониться, соглашаться, согласиться. На те схилялись люде, щоб паняти землеміра поміряти землю. Волч. у.