Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть.
Доде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. доде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. 2) Соблюдать, соблюсти. Фарісеї і всі жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших. 3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Иронія). 4) Доде́ржати сло́ва. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. 5) Доде́ржувати ві́рности. Оставаться вѣрнымъ. Додержав їй вірности 24 роки. 6) Доде́ржувати ва́рти. Сторожить, быть на часахъ, держать сторожу. Бенькетує шляхта, краючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти.
Зчисток, -тка, м. Послѣдъ у родившей коровы. Як корова отелиться, озьми зчисток, закопай.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Кормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Кормиться.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл.
1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо.
2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать.
Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни.
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере.
2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь.
3) — обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих.
Розгромити Cм. розгромляти.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав.