Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотилиця

Мотили́ця, -ці, ж. 1) Болѣзнь: овечій вертежъ. Cм. метелиця. 2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 448.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТИЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТИЛИЦЯ"
Братовбивчий, -а, -е. Братоубійственный.
Жаківка, -ки, ж. Помѣщеніе для церковныхъ пѣвчихъ. Вх. Лем. 413.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене. Черк. у.  
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Молоди́к, -ка, м. 1) Молодой неженатый человѣкъ. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Чи не лучче було молодиком жити? Грин. III. 295. 2) Молодой мѣсяцъ, первая четверть луны, новолуніе. на молодику. Въ новолуніе. Треба на молодику вийти на двір і говорить до місяця тричи. Чуб. І. 92.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось. КС. 1883. III. 670.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТИЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.