Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моругий

Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Васильк. у. Киця моруга. ХС. II. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРУГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРУГИЙ"
Бринькач, -ча, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. Cм. побрязкач.
Викупити, -ся. Cм. викупляти, -ся.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Заво́рситися, -ршуся, -сишся, гл. Нахмуриться. заворсилося на дворі. Небо въ тучахъ. Вх. Зн. 18.
Коропа, -пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. коро́пка.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці. Гол. Од. 75.
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у. 2) = підра 1. Вх. Зн. 51.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка. Г. Барв. 193.
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити. Чуб. V. 385.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРУГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.