Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння.
Гаєчка, -ки, ж. Ум. отъ гайка 1.
Заверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить; поворачивать, поворотить. Дике утя... завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Уже коники запряжені і возики завернуті. 2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. 3) Ворочать, воротить. Завертіла миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Там пасла гуси дівчина молода. — «Покинь, дівчино, гусоньки завертати». Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. 4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. 5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. 6) Оскоплять, оскопить (животное). 7) — го́лову, мо́зок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. Чаще безлично: заверну́ло го́лову, мо́зок (кому). Одурѣлъ (кто). 8) заверну́ти ніс. Заважничать.
Здої́ти Cм. здоювати.
Здудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загудѣть, зазвучать. Сіла-м собі в темнім лісі, трохи-м спочивала, аж ту разом щось здудніло, — я ся споглянула.
Настарчати, -ча́ю, -єш, гл. = настачати. А я зілля настарчаю, їх із лиха виручаю.
Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Удова, -ви, ж. Вдова. Борщ без каші вдовець, а каша без борщу вдова.
Шашель, -ля м., -лі,, ж. Червь-древоточецъ. Наче шашель поточила.