Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

молитяний

Моли́тяний, -а, -е. = молитвений. Воно у нас молитяне, хрещене. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛИТЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЛИТЯНИЙ"
Вимовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється. О. 1862. І. 70. 2) Отговариваться, отговориться.
Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).
Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Зжоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться. Зжолобились двері.
Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Ном. № 275. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів. К. ПС. 85.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1. Вх. Лем. 449.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ном. № 14237. Ум. поми́йки. Чуб. III. 86.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЛИТЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.