Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могоричити

Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧИТИ"
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485).
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Позакандзюблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Загнуться крючкомъ (о многихъ).
Пустовливий, -а, -е. Шаловливый, рѣзвый.
Склюбачитися, -чуся, -чишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Склюбачится бабин пес. Вх. Уг. 267.
Слинути, -ну, -неш, гл. Разноситься, разглашаться. По нещасній Україні слинула новина: не єдного смерть спіткала козацького сина. Гол. І. 16. Нехай твоя слава слине, турецькая нехай гине. Pauli.
Смородяний, -а, -е. Смородинный (черной смородины). Смородяний цвіт. Мил. 131.
Тлити, тлю, тлиш, гл. Скоро и съ жадностью ѣсть. Вх. Зн. 41.
Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора. Чуб. II. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГОРИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.