Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Мала́та, -ти, ж. = кулеша. Вх. Уг. 251.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый. Александров. у. Мнж. 185.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами. Ровен. у.
Таборування, -ня, с. Стояніе лагеремъ. Шейк.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи. Херс. г.