Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глибоч, -чі, ж. = глибочиня. Нема глибочі на цій річці. Н. Вол. у.
Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі. Шевч. 2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. К. Досв. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. О. 1862. III. 34. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу К. ЧР. 147. козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131.
Комети нар. = коміть. Голуб в лету комети паде. Вх. Зн. 27.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля. АД. І. 9.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Екат. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться. Шух. І. 83. ЕЗ. V. 180.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Чистобрьоха, -хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.