Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче.
Обуртувати, -ту́ю, -єш, гл. Напасть со всѣхъ сторонъ. Як несла я кішку в мішку, — трохи не обуртували собаки: як кавкнула, а собаки як за мною!...
Остилий, -а, -е. Постылый. Для мене завжде Турн остилий.
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ.
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде.
Сімя, -ї, ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці.
Скіпатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі.