Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.
З'ї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, нахохлиться. Вх. Уг. 241.
Ковбасня, -ні, ж. 1) Колбасная лавка. 2) Мѣсто, гдѣ дѣлаются колбасы.
Лантуховатий, -а, -е. Мѣшковатый, неповоротливый. Ото ще Андрій лантуховатий! Черк. у.
Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Ракати, рачу, -чиш, гл. = рахкати. Ґ вечеру рачат жаби. Вх. Уг. 264.
Тамбурковий, -а, -е. Шитый на тамбурну. Тамбуркова робота. Шейк.
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору. Угор.
Чорноволотка, -ки, ж. Родъ растенія. Вас. 206.
Швирдиць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.