Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля. Ном. № 13795.
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Вихилясом нар. Извиваясь, выгибаясь. Шевч. 187. Тут танцювала викрутасом і пред Енеєм вихилясом під дудку била третяка. Котл. Ен. І. 19.
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід. Мир. Пов. II. 115.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Обсмалювати, -люю, -єш, сов. в. обсмалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба.
Попочванитися, -нюся, -нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій. АД. І. 226.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.