Бляшанка, -ки, ж.
1) Жестянка.
2) Мѣра для водки: осьмушка. Випив пів бляшанки. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Ум. бляшаночка.
Болотисько, -ка, с. = болотище.
Борода, -ди, ж.
1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. задер бороду. Грубо: умеръ.
2) Подбородокъ, нижняя челюсть.
3) лядська борода. Трава, которую не можетъ захватить коса.
4) стасова борода. Кусть ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы.
5) борода лісова. Раст. Usnea barbata.
6) — чортова. Vincetoxicum officinale L. Moench. Ум. борідка, борідонька, борідочка.
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах.
Розжагати, -гаю, -єш, гл. Поправить огонь въ печи, чтобы онъ разгорѣлся. Я й дров не підкладав у грубу, а тільки розжагав.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой.
Терпан, -на, м. Серпообразная коса съ укороченной ручкой для скашиванія камыша.