Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузьків, -кова, -ве 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi. Вх. Пч. 11. 33.
Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Чуб. V. 943. Рум'янцем закрасилася живим. МВ. ІІ. 200.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Кривоногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Були багаті і убогі, прямі були і кривоногі, були видющі і сліпі. Котл. Ен.
Мо́мрати, -раю, -єш, гл. = мимрити. Вх. Уг. 252.
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого. К.
Понакидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373.
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
Скалочка, -ки, ж. Ум. отъ скалка.
Шмаркий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. То чоловік шмарки́й: куди йде — не гається.