Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґо́тур 2, -ра, м. = Готур, Tetrao urogallus. Вх. Пч. II. 15.
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Коничок, -чка, м. Ум. отъ кінь.
На́волока, -ки, ж. = волока. Гол. Од. 75.
Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Охнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись. Г. Барв. 498.
Скойка, -ки, ж. Ракушка: устрица. (Камен. у.). Драг. 386.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить. Ном. № 8138. 4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі. Ном. № 516.