Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерявий

Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЯВИЙ"
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Лулу́снути, -ну, -неш, гл. = луснути. Ном. № 880. Так і лулусне його ціпом.
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Підійти Cм. підходити.
Просихати, -ха́ю, -єш, сов. в. просо́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть. А тим часом просохли очі у вдови. Шевч. Свитина твоя просохне. Г. Барв. 190.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.
Ущикнути, -ну, -неш, гл. Ущемить, прищемить. Дверьми вщипнув. Мнж. 177.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.