Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. Мет. 188. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Лебед. у. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Г. Барв. 124. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити. Мнж. 41.
Гребі́ночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гребінка. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Залюбов.
Дро́то́вий, -а, -е. = дротяний. Доротова струнка. КС. 1882. VIII. 282. Нагайка дротовая, чорним шовком шита. Чуб. V. 621.
Зві́сити, -ся. Cм. звішувати, -ся.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1. Левч. 60.
Огняний, -а, -е. = огненний. Левиц. І. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. огняна жертва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Піхати, -хаю, -єш, гл. Толочь (просо), валять (сукно). Шух. І. 113, 151.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Розмах, -ху, м. Размахъ.