Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.
Відмочити Cм. відмочувати.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Накопа́ти Cм. накопувати.
Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки. Н. п.
Помимрити, -рю, -риш, гл. Побормотать нѣкоторое время. Помимрив, помимрив шось. Мнж. 104.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Попідкрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Подкрасться (о многихъ). І як ті злодії попідкрадалися до коней, шо ми ж і не спали. Валк. у.  
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.