Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь. Лохв. у.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє. Мет. 182.
Лементува́тися, -туюся, -єшся, гл. Хлопотать, суетиться. Полт. г.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить. Полт. г.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Поросхитувати, -тую, -єш, гл. Раскачать, расшатать (во множествѣ).
Розвереджувати, -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.
Чв'яхкотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якати 2. Вода в його чоботях чв'яхкотіла. Мир. Пов. II. 45.