Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Відлучання, -ня, с.
1) Разлученіе, отдѣленіе.
2) Отниманіе (ребенка отъ груди).
Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо.
Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. То-же въ видѣ остраго угла.
Куритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що.
2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно.
3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся?
4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось.
Марцьо́вий, -а, -е. Мартовскій. Нема з нього нічого, як з снігу марцьового.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Правдолюбець, -бця, м. Поборник, истины.
Пробу меж. = пробі. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней.
Рата, -ти, ж. Срокъ платежа, также часть платы (арендной и пр.), приходящаяся на данный срокъ. Першу рату заплатив. ратами виплачувати. Уплачивать по частямъ, частями. роскласти плату на рати. Распредѣлить уплату на извѣстные сроки. суха рата. Арендная плата въ неурожайный годъ. на рати. Ha выплату.