Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. 2) — о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш.
Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу».
Плись меж. = плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. А лебідь плись на дно.
2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись.
Повихнути, -ну, -неш, гл. Свихнуть. Се злий знак, особливо для парубків; таким приповідають, що повихнула твоя дівка ногу, т. е. сошла съ пути нравственности.
Полежаха, -хи, ж. Лѣнтяйка, лежебока. Я не яка небудь полежаха.
Рострощити, -щу, -щиш, гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш пи їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають.
Употужнити, -ню, -ниш, гл. Сдѣлать сильнымъ, могущественнымъ. Твій рід навіки употужню. Употужнив мої ноги і на камені поставив.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть.