Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. Ум. дібрівка, дібрівонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.
Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Обмірання, -ня, с. Летаргія.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. Шух. І. 211. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Н. п. Ум. стадечко, стадце. Чуб. V. 710. III. 289.
Термосити 1, -шу, -сиш, гл. Рвать; дергать; тормошить. Свиня термосить сорочку. Шейк. Було не савити, не варварити, ні амбросити, іно куделю термосити. Ном. 1007. Піде маленьке і термосить тата: вставайте. Св. Л. 110.
Чогось 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили. МВ. І. 23. 2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Котл. Н. П. 361. Чогось обойко невеселі. МВ. ІІ. 23.
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484.