Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложечник

Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖЕЧНИК"
Бискупський, -а, -е. Епископскій, бискупскій.
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ. МУЕ. ІІІ. 29.
Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 65.
Зачерпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води. Драг. 26.
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Мази́ло, -ла, с. 1) Матерьялъ, которымъ мажуть. 2) Снарядъ, которымъ мажуть. Cм. квач. Рудч. Чп. 251. І мазниця, і мазило уже мені надостило. Чуб. V. 1061.
Манія́, -нії́, ж. 1) = мана. Причепився, як тая манія. Чуб. І. 196. 2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.
Підмити, -ся. Cм. підмивати, -ся.
Пласт, -ту, м. Слой. Шух. І. 171, 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.