Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложечник

Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖЕЧНИК"
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Зненавистити, -щу, -стиш, гл. = зненавидіти. Зненавистили люде старшину та й не схотіли його вдруге вибірати. Волч. у. (Лободовск.).
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Лижка́рь, -ря́, м. Ложечникъ, мастеръ, дѣлающій ложки. Лижкарі виробляють звичайні лижки з ... дерева. Шух. І. 247.
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде. Греб. 385.
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома. Лебед. у.
Порозрівнювати 2, -нюю, -єш, гл. То-же, что и розрізнити, но во множествѣ.
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.