Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложечник

Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖЕЧНИК"
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную. Гол. І. 74.
Лю́б'язно, нар. Любезно, привѣтливо, мило. Підійшов до неї і спитав так тихенько та люб'язно. Кв. II. 244. Ум. люб'язне́нько.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
Отаманський, -а, -е. Атаманскій. Левиц. Пов. 235.
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе. Харьк.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum. Анн. 373.
Цара, -ри, ж. Чужая сторона. Блукає царами. Шух. І. 37. Шух. І. 145.
Шугай, -гая, м. 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Гол. II. 70. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю. Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.