Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложечник

Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖЕЧНИК"
Борщовий, -а, -е. = борщевий.
Дряпа́ч, -ча́, м. 1) = дряпак.
Жартли́вість, -вости, ж. Шутливость. Дівоцька жартливість. Мир. Пов. I. 145.
Земозелець, -льця, м. Раст. Chelidonium majus. Лв. 97.
Майда́к, ка́, м. ? Заклинаю, проклинаю, запрещаю тя кізяком, майдаком, зайдуком, і псим хвостом, як воротилом. (Заклинаніе водки). Ефим. 23.
Насмітити Cм. насмічувати.
Обмірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обме́рти, обімру, -реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. ЗОЮР. І. 304. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!.. МВ. (О. 1862. III. 60).
Терментина, -ни, ж. = терментиля. Вх. Пч. II. 36.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ. Шейк. 2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.