Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ложити

Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Грин. III. 423. Діток спати ложити. Мир. ХРВ. 126. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Чуб. І. 77. Я за свиту карбованця ложу. Мир. ХРВ. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖИТИ"
Бутний, -а, -е. Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший. Фр. Пр. 134.
Иржавина, -ни, ж. Мѣсто со ржавой водой. Отам на луках та є иржавини, то тим і трава иржава, неїдома. Волч. у.
Ізн.. Cм. зн...
Комолий, -а, -е. Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є. Ном. № 3364.
Обзлачний, -а, -е. = смашний. Вх. Уг. 254.
Похмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило. АД. І. 197.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Скулочник, -ка, м. Раст. Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.
Трахт, -ту, м. Трактъ, большая дорога. Гн. II. 192. І на трахт теплицький справив сина. Мкр. Н. 39. Ум. трахточок. Постав шинок на трахточку — шинкувати буду. Чуб. V. 300.
Уговор, -ру, м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей. Ном. № 10669.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.