Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Кадильниця, -ці, ж. Кадильница. Піп почав кругом ріки ходить з кадильницею. Ум. кади́льничка.
Короткорогий, -а, -е. Съ короткими рогами.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. 2) Galium Aparine.
Пічкур, -ра, м. 1) Истопникъ. кочегаръ. 2) Любящій лежать на печи. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Ум. пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця.
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє.
Хустка, -ки, ж.
1) Платокъ. Побіліла як хустка.
2) мн. = заручини. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій.
