Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторище

Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище. К. ПС. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРИЩЕ"
Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.
Двора́нство и пр. = Дворянство и пр.
Дешеві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Дешевѣть, становиться дешевымъ.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Пірначка, -ки, м. = риндзя. Вх. Зн. 59.
Поледащіти, -щіємо, -єте, гл. Облѣниться, опуститься (о многихъ).
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Порзний, -а, -е. Скоромный. Гн. І. 186. Ез. V. 209.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр. МУЕ. III. 14, 16.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.