Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторище

Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище. К. ПС. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРИЩЕ"
Братан, -на, м. = братанич. Желех.
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Жалли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая. Чуб. V. 707.
Зів'я́нути и зів'яти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Коров'ярня, -ні, ж. = коров'ярка. Вх. Лем. 427.
Пацірки, -ків, мн. 1) = пацьорки. 2)жаб'ячі. Лягушечья икра. Вх. Лем. 447.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Поростоптувати, -тую, -єш, гл. Растоптать (во множествѣ).
Спішок, -шка, м. Ум. отъ спіх.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.