Грабі́жка, -ки, ж. = Грабіж 1.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Зошмарити, -рю, -риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сіно.
Катаржний, -а, -е. = каторжний. Я дуже боявся катаржної лози.
Кривда, -ди, ж.
1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити.
2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Помилка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Упокоїти, -ся. Cм. упокоювати, -ся.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ.
