Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

улюбляти

Улюбляти, -ляю, -єш, сов. в. улюбити, -блю, -биш, гл. 1) Только несов. в. Долюбливать. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143). 2) Только сов. в. Полюбить. Дуже вже цього хлопця улюбила. Зміев. у. Голуба убив, голубку влюбив. Чуб. V. 246. Я улюбив що. Мнѣ понравилось что-нибудь. Дав нам привелей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛЮБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛЮБЛЯТИ"
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Ном. № 362. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися? Макс. (1849). 29.
Засміши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уморить со смѣху. Засмішив мене. Конст. у.
Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.
Ми́рявий, -а, -е. Медленно дѣлающій, мѣшкотный, лѣнивый. Желех. Вх. Зн. 36.
Панцер, -ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. І. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.
Повіс, -су, м. Отвѣсъ. Ромен. у.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Розмандруватися, -руюся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Скориночка, -ки, ж. Ум. отъ скорина.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛЮБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.