Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закурюватися

Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». Г. Барв. 438. 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Стор. МПр. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. Драг. 17. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. Щог. В. 30. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИСЯ"
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в'ялили. Мнж. 152. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Мет. 17. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Мет. 253. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила. МВ.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро. Камен. у.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Ільнувати, -ну́ю, -єш, гл. = льнувати.
Люблязно́ нар. = люб'язно. Котл. Ен. VI. 34.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.). Угор.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.