Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закурювати

Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. Чуб. V. 262. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. Шевч. 60. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. Св. Л. 134. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИ"
Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Перстенина, -ни, ж. Перстень. Шкода моєй перстеники, що їй дурень носить. Гол. IV. 456.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. Чуб. V. 1161.
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.