Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закурювати

Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. Чуб. V. 262. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. Шевч. 60. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. Св. Л. 134. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИ"
Бодячок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польовий. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Гайти ж. Дѣтск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами. Желех.
Ґазду́сьо, -ся, м. ласк. отъ ґазда. З'їднамсі вам, ґаздусю, бо я сі свужби глядам. Гн. II. 153.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Лася, -сі, ж. Въ загадкѣ: дорога. Лежить лося простяглася, як устане, то й неба достане. Ном. стр. 303. № 458.  
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок. Новомоск. у.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Трай, траю, м. Судьба, успѣхъ, удача, счастіе. Аби їм Бог дав хліба і соли, трай добрий і вік довгий. ЗЮЗО. II. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.