Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы.
Безвільний, -а, -е. Угнетенный, лишенный свободы.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то!
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Постельниця, -ці, ж. Доска въ днѣ кузова телѣги.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Чухрай, -рая, м. Кличка борзыхъ собакъ. Чухрай угонку дав.
