Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закурити

Закури́ти, -ся. Cм. закурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРИТИ"
Дохо́дитися, -хо́джуся, -дишся, сов. в. ді(о)йти́ся, дійду́ся, -дешся, гл. 1) Приходить, прійти, доходить, дойти до чего, кого. дійдеться ряд. Придетъ чередъ. Конст. у. 2)до ко́го. Дойти, доходить до свѣдѣнія кого. До царя те дійшлось. Рудч. Ск. І. 82. 3) безл. Приходиться. Як мені доходилось — він знає. Черк. у. по́ки там ще до чо́го ді́йдеться! Пока еще что будетъ. Кв. II. 100.
Захмарюватися, -рююся, -єшся с. в. захмаритися, -рюся, -ришся,, гл. Покрываться, покрыться тучами. На двори захмарылося. Сонечко мое ясненьке!... тепер ти захмарилось. Г. Барв. 386. Захмарилось обличчя Грицькове. Г. Барв. 153.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл. 1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Єв. Мр. VI. 12. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться. ЗОЮР. 2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. МВ. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись. Ном. 3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо. Ном. № 3910.
Кливак, -ка, ж. Клыкъ.
Купільниця, -ці, ж. = купільник. Желех.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему. 2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt. ЗЮЗО. І. 139.
Смутен, -тна, -не = смутний.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Ухвоськати, -каю, -єш, гл. = забовтати, задріпати. Червона плахточка на ній. та така ухвоськана. Г. Барв. 376.
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга. Драг. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.