Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупанець

Жупане́ць, -нця́, м. Кафтанишко. Жупанець на йому блакитної китайки, ледаченький. О. 1862. IX. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАНЕЦЬ"
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Духну́ти Cм. духати.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало. Харьк.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Люба́с, -са, м. Любовникъ. Желех. Вх. Зн. Ум. любасо́к. Желех.
Негадки нар. = нігадки.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Серпанковий, -а, -е. Кисейный.
Ширшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться шире, расширяться. К. ДС. 27. Од тепла усяка річ ширшає. Ком. Р. ІІ. 79. Тюрма неначе ширшає. Шевч.
Шуляк, -ка, м. 1) = шуліка. Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк. Чуб. І. 63. 2) = шулик 2. Уже у вашій капусті й шуляки. Сумск. у. 3) = шульок = шулка. Kolb. І. 51. 4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. КС. 1898. VII. 45. Ум. шулячо́к. Чуб. II. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.