Жорсто́кий, -а, -е. 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Чи вже скінчив жорстокі речі? 3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий.
Кметливий, -а, -е. Понятливый.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. 2) Раст. Fulicata atra.
Ліви́й, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка.
Перевалля, -ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його.
Позвужувати, -жую, -єш, гл. Съузить (во множествѣ). Усім би добре пошито, тільки рукава широкі — треба позвужувати.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Моя притаманна сестра. Моя притаманна земля. За що я дам кому притаманного огорода. Притаманне моє ягня. Одцуралася і притаманная родина.
Стебелина, -ни, ж. = стеблина.
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
